Для любителей этого дела. Фашизм, культура, духовность. Часть первая.
Продолжение раскопок гнойной кучи "Українського клубу".

В предыдущих двух постах ("Программа деколонизации-дерусификации Украины" от наци и Ко и "Громадська конституційна рада" фашистов) были найдены ниточки от "Українського клубу" поддержки дыбанашки президиота Ющенко к сайту партии его секретутиата, через соратников Клуба "Центр національного відродження імені Степана Бандери" - с "Нашей Украиной", бандеровцами и нацистами, а также фашистами из "Переходу-IV".

А в этой части, для полного круга связывающей паутинки, освещается ниточка обратно - от фашистов из "Переходу-IV" до дыбанашки президиота Виктима Андреича Ющенко. И свяжет их такой *интересный* человек, как Кирило Стеценко, советник министра культуры Вовкуна и член Рады по вопросам культуры и духовности.

Я уже упоминал этого Стеценко в посте о ющенковском министре культуры. В интервью министр сказал, что "Україна конче потребує нової стратегії розвитку культури та мистецтва. Минулого року я зібрав людей, які хотіли і могли розробити нову стратегію, і сьогодні вона вже є, написана Кирилом Стеценком. Вже восени відбудуться круглі столи з обговорення цієї стратегії в усіх регіонах України. Ми спілкуватимемось про захист українського культурного та інформаційного простору, тому що сьогодні спостерігається не тільки російська, але й англійська експансія."

Следом заговорило интервью самого Стеценко на сайте УНА-УНСО, кандидатом в депутаты от которых он был:

- Ви написали досить цікаву книгу «Стратегії культури України». Що це за книга і чому ви вирішили її написати?

- Відразу після помаранчевої революції я почав її писати. Писалася вона як на війну, тому що я мав досвід, коли Україна стала незалежною на початку 90-х років і старше покоління не знало, що з тим робити й здало її фактично назад радянцям та комуністам. У всякому разі, я тоді вірив, що вдруге ця помилка не повториться.

Саме тому досвід роботи на телебаченні, в управлінських організаціях, у фестивалях, власних проектах, досвід перебування в Америці, та й викладання в інституті культури на кафедрі менеджменту шоу-бізнесу – зобов’язував мене хоча б для себе чітко з’ясувати те, що я викладаю студентам. Я багато читав й аналізував прочитане та побачене. Окрім того, останні 20 років в Україні я просто не міг бути поза політикою і брав участь в організації Всеукраїнського товариства «Просвіта», в роботі Руху на початку його існування.
...
- Ця книга призначена не для широкого кола читачів, а суто для однієї людини - Президента. Чому саме для нього і чи читав він її?

- В. Ющенко – перший президент, який своїми почуттями живе в українській культурі. Йому не треба говорити, як Кучмы, що от «як ви тут живете?», «національна ідея не спрацювала». Це логіка марсіанина, який просто прийшов сюди і питає, яку державу будувати. Я сподівався, що Президент зможе оцінити і зробити висновки на практичному рівні. Пізніше ще один примірник я надав В. Кириленку.

15 серпня 2005 року ця книжка була передана Президенту. Я думаю, що такі речі Ющенко читав ще в перший квартал свого перебування на пості Президента, а потім через велику насиченість загальними проблемами у нього не залишається часу читати книги, які заглядають уперед на 5, 10, 50 років.

- А пані Білозір, тодішньому міністру культури, давали читати?

- Ні. Принципово. Хоча я її дуже люблю. Проблема в тому, що треба давати тому, кому треба давати, а не кому можна. Для того, щоб читати мою роботу, треба мати певний рівень підготовки. Музична освіта не дає того рівня розуміння. Співачка не має такої освіти. І ще. Ця книга ніколи не буде передана людям з міністерства культури, адже це міністерство – омана. Воно займається утриманням матеріальної бази культури – будівлі, працівники, обладнання – і все.

Книжка написана в активному стилі, але це дуже стислі формулювання. Після Кириленка цю книгу отримало ще кілька знакових осіб, які є на тих посадах і мають той рівень інтелекту, який дозволяє їм як зрозуміти, так і використовувати цю інформацію. Наприклад, Віталій Шевченко, Микола Жулинський.
...
- Книжку ви дали Президенту, він її прочитав і після цього він запросив вас у Нацраду з питань культури та духовності?

- Книжку я передав не безпосередньо Президенту, хоча Віктор Андрійович мене знає, ми з ним зустрічалися до його президентства, і я переконаний, що він мене пам’ятає. Я не впевнений, що він її читав, мабуть, не мав часу. Але наслідком було те, що ви сказали. Від 2005 року я працюю в цій Раді.

Це одна з Національних рад. В ній переважно члени мистецьких спілок та окремі знакові особистості. Очолює раду Микола Жулинський, заступником – Василь Вовкун. Саме з ініціативи Вовкуна я зважився писати цю книжку.


Итак, человек, которого знает Ющенко, которого знает Вовкун, который разрабатывает стратегию культуры, который состоит в Раде по культуре и духовности с момента ее основания, а также входил в список организаторов подъЮщенковского "форума интеллигенции", - шел по списку национал-радикалов УНА, "брав участь в організації Всеукраїнського товариства «Просвіта», в роботі Руху на початку його існування".

Но не только.


http://observer.sd.org.ua/news.php?id=2590
Міжнародна благодійна організація “Міжнародний фонд ім. Кирила Стеценка”
10:33 17.12.2003
Міжнародний Фонд ім. Кирила Стеценка (МФКС) створено 27 травня 1998 року в Києві та зареєстровано у Міністерстві юстиції 7 вересня 1998 року (Свідоцтво № 0028). Статутні документи Фонду відповідають вимогам Закону України „Про благодійництво та благодійні організації” та Положенню Кабінету Міністрів України №382 від 30.03.98 „Про порядок державної реєстрації благодійних організацій”.
Кирило Вадимович Стеценко - президент Міжнародного Фонду ім. Кирила Стеценка, музикант, композитор і громадський діяч

Статутною метою діяльності Фонду є популяризація творчої спадщини композитора і громадського діяча Кирила Григоровича Стеценка, захист і поширення традиційних цінностей української культури, сприяння процесам духовної консолідації нації.

Фонд втілює свою мету через цільові благодійні програми, проекти та акції, які здійснюються у співпраці із зацікавленими особами та організаціями.

Серед 60 осіб, які є засновниками Фонду – видатні діячі культури, політики та бізнесу, чільні представники Верховної Ради України, Національного Банку та всіх православних конфесій України.

Президентом Фонду є музикант, композитор і громадський діяч Кирило Вадимович Стеценко — внук Кирила Григоровича Стеценка і продовжувач його справи.

Фонд має 13 обласних представництв в Україні та закордонне представництво в Німеччині (м. Мюнхен), а також Київське і Севастопольське міські представництва.

Державна податкова інспекція Московського району Києва 3 березня 1999 року офіційно визнала Фонд неприбутковою організацією, яка звільняється від сплати податків та інших платежів до державного бюджету і спеціальних фондів. Відповідно із законодавством України фізичні та юридичні особи, які віддають частину своїх прибутків, заощаджень або майна, як благодійну пожертву на благодійну діяльність Фонду, користуються податковими та іншими пільгами.

Кошти та майно Фонду формуються тільки за рахунок членських внесків та благодійних пожертв, до яких належать внески благодійників та цільові надходження у вигляді спонсорських внесків, благодійних грантів та особистих вкладів фізичних або юридичних осіб, наданих у грошовій або натуральній формі, включаючи пожертви отримані внаслідок проведення благодійних заходів.

Протягом 1998-2002 рр. Фонд здійснив благодійні мистецькі та соціо-культурні проекти „Українське різдво”, „Стрітення”, Фестиваль „Стеценків Великдень” (серія ювілейних концертів до 120-річчя К. Стеценка в Національній опері, Київській філармонії, Музичній академії, Будинку актора, Михайлівському Золотоверхому Соборі) та програму „Навчання та підготовка музично обдарованої молоді у творчих лабораторіях Міжнародного Фонду ім. Кирила Стеценка”. 2003 року стартував проект „Світ України”.

9.10.03 МФКС засновує Журнал нової еліти ПЕРЕХІД-IV (Свідоцтво №7976, серія КВ).


А еще он соучредитель читательского клуба “Перехід-IV”.


http://observer.sd.org.ua/news.php?id=1876
Феномен Четвертої хвилі. Перше засідання Київського читацького клубу “Перехід-IV”
23:50 20.09.2003
19 вересня 2003 року у конференц-залі Європейського університету відбулось чергове зібрання київських прихильників Великого Переходу. Воно було присвячене закономірностям розвитку України з погляду етногенетики.

Етногенетичні дослідження минулого і майбутнього України викликають все більше зацікавлення української еліти. Наче у підтвердження цього перед початком роботи Клубу відбулась півторагодинна робота зі знімальною групою телеканалу “1+1”: Леся Сакада взяла інтерв’ю у головного редактора журналу “Перехід-IV” Ігоря Каганця і вченого секретаря журналу Володимира Щербини.

Як завжди, засідання Клубу почалося з півгодинної “розминки” за чаєм, кавою і солодощами, під час якої познайомилися з новими відвідувачами Клубу, обмінялися останніми новинами. Згодом почалася планова робота згідно з наперед оголошеним порядком денним.

Роботу клубу відкрив Ігор Каганець повідомленням про розгортання проекту “Перехід-IV”. Він нагадав, що розвиток будь-якої ідеї має тенденцію проходити чотири послідовні фази: 1 – генерування ідеї, 2 – створення діючого прототипу, 3 – кризове випробовування, 4 — повноцінна реалізація, далі знову йде фаза 1 (вже на вищому рівні) і так далі. Якщо розглянути історію розвитку проекту, то він розпочався з публікації книги І. Каганця “Нація золотих комірців” (1994) і серії його програмних статей в науково-теоретичному журналі Верховної Ради України “Віче”. Початок виходу журналу “Перехід-IV” з 1998 року як інтернет-видання, а з 1999 року як друкованого часопису мало ознаки четвертої фази.

З 2000-го року розпочалася перша фаза проекту, проявом якої стало фінансування журналу (починаючи з 3-го випуску) Юрієм Збітнєвим, який став його засновником.

З початком 2003 року виявилися ознаки гострої кризи проекту, пов’язані з необхідністю переходу до другої, практичної фази розгортання проекту. Криза була подолана у вересні цього року, що виявилося у зміні засновника. З 19 вересня 2003 р. засновником Журналу нової еліти “Перехід-IV” став Міжнародний фонд ім. Кирила Стеценка — всесвітньо відомого українського композитора. Президентом цього фонду є внук композитора — музикант, композитор і громадський діяч Кирило Стеценко, давній прихильник журналу “Перехід-IV” і співзасновник Київського читацького клубу “Перехід-IV”.

Кирило Стеценко розповів учасникам зібрання про культурно-просвітницьку діяльність Фонду, а також про те, що статус благодійної організації згідно з чинним законодавством України дозволяє накопичувати благодійні внески для фінансування журналу та інших пов’язаних з ним проектів.

Після нього слово було надано Володимиру Щербині, який розповів про роботу VIII конгресу Всесвітнього Конгресу українців (СКУ), в роботі якого брали найактивнішу участь журнал “Перехід-IV” та його інтернет-додаток “Народний Оглядач”. Особливо продуктивними були зустрічі з представниками Четвертої хвилі української еміграції — енергійними, високоосвіченими, переважно молодими людьми.


Тут надо сделать совершенно нелирическое отступление, и немного более подробно рассказать о том, что же такое этот “Перехід-IV”. Я уже упоминал в прошлой части истории, что это расистский и национал-фашистский проект. Более того, он настолько расистский, фашистский и идиотский, что доводилось видеть, как убежденный, кондовый ОУНовец-бандеровец рекомендует редактору проекта Игорю Каганцу и поклонникам “Переходу-IV” психиатрическое лечение.

Избранные заголовки и цитаты с интернет-рупора “Переходу-IV” “Народний Оглядач”:


http://observer.sd.org.ua/news.php?id=13708
Президент Ніколя Саркозі дістав французів толерастією і голокостом
12:48 21.02.2008
Почесний гість нашумілої вечері Представницької Ради Жидівських Установ Франції (CRIF)* президент Ніколя Саркозі (Nicolas Sarkozy) зробив 13-го лютого 2008 року заяву, яка підірвала його рейтинг.

http://observer.sd.org.ua/news.php?id=14619
Толерантність - це ідіотизм
14:58 24.06.2008
Ліберали забороняють європейцям дратувати мігрантів самим фактом свого існування. Терор проти білих як антифашизм.

http://observer.sd.org.ua/news.php?id=12520
Толерасти ненавидять швейцарських націоналістів
14:02 11.09.2007
Новий передвиборчий плакат Народної партії Швейцарії, на якому зображені білі вівці, що вибивають ратицями чорну вівцю за межі країни, викликав неабиякий сполох у лібералів з ООН.

http://observer.sd.org.ua/news.php?id=14652
Українська раса
12:00 27.06.2008
Чи хочемо ми, українці — люди білої раси — стати іншими, ніж були досі, наприклад, чорними, жовтими, червоними? Випадки шлюбу українок з представниками інших рас свідчать про те, що не всі дорожать своєю білою расою, тому виголошую власну позицію: я всією душею виступаю за збереження українців як білої раси і категорично проти перетворення української нації на націю чорних, коричневих, сіро-буро-малинових!

http://observer.sd.org.ua/news.php?id=14019
Мова і Раса – первинність питання
23:06 1.04.2008
Українському соціал-націоналізму не притаманне розбиття національних завдань на першорядні та другосортні. Не стали б ми цього робити і в питанні збереження і розвитку наших Раси та Мови. Однак постійні закиди нашій Організації у „вузьколобому расизмі” з боку націонал-лібералів, висунення ними мовного питання як ключового, нехтування расовою проблематикою – змушують нас вказати ієрархію національних потреб.

http://observer.sd.org.ua/news.php?id=10829
Як знищується біла раса
16:41 12.12.2006
Результат насильницької зміни етнічного складу населення країн Європи.

http://observer.sd.org.ua/news.php?id=10625
10 --- АРІЇ, АРІЙЦІ, ТРИПІЛЬЦІ
21:04 15.11.2006
Інший ключовий термін, який потребує виправлення, пов’язаний з походженням європейської людини. Йдеться про Арійську расу. Навколо цього терміна нагромаджено чи не найбільше зловорожих замовчувань, фальсифікацій і відвертої брехні.

http://observer.sd.org.ua/news.php?id=1118
Арійський Стандарт — українська ідея III тисячоліття
19:53 5.05.2003
Нинішня Україна є четвертим расотворчим центром — четвертою країною-тетрагоном (“країною-У”) після Едему, Борії і Уперборії. Здійснення Четвертого цивілізаційно-расового переходу є сутністю української ідеї.


Ну как? А соучредитель читательского клуба этого расистского бреда - член Рады по культуре и духовности, с 2005-го года.

Попавшееся объявление о собрании клуба. Обратите внимание на подпись популяризатора:


http://vydelka.com/index.php?showtopic=230
Шановні друзі!

Чергове зібрання Київського читацького клубу «Перехід-IV» відбудеться в
суботу 18 лютого 2006 р. з 17-00 до 20-30 в Лабораторії менеджменту
шоу-бізнесу КНУ Культури і Мистецтв за адресою: Київ, вул. Щорса, 36, ауд.
№602 (їхати до ст. метро “Печерська”, після виходу з ескалатора прямувати
підземним переходом ліворуч, біля “Мак-Дональдса” повернути ліворуч та йти
по вул. Кутузова протягом 5 хвилин, лишити з лівого боку новий круглий
хмарочос та увійти крізь центральні двері до КНУКІМу, піднятися ліфтом до 7
поверху та спуститися пішки на 6 поверх). На запитання охорони пояснити, що
йдете на читацький клуб «Перехід-IV» до Кирила Стеценка в кімнату № 602.

ТЕМА ЗУСТРІЧІ:
Мозковий штурм «Молодіжний рух в Сонячній Революції»

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
17-00 — 17-30: Новини «Переходу-IV». Чай, кава, печиво.

17-30 — 19-00:
Формулювання проблеми та її обговорення з залученням експертів та активістів
молодіжного руху.

19-00 — 20-30: Вільне спілкування за солодким столом.
Авторська презентація поліграфічного варіанту книги «Пшениця без куколю.
Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень» (568 с). Бажаючі зможуть
придбати книгу за пільговою ціною (52 грн). Інформація про книгу —
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=8627
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=8606

Для участі в зібранні Клубу потрібно сплатити вхідний внесок у розмірі 5
грн., для студентів — 2 грн.

Вітається прихід у національному одязі.

Додаткова інформація:
ДОБРА НОВИНА ДЛЯ ЧЕТВЕРТОГО ПЕРЕХОДУ
(звіт про зібрання читацького клубу 4 лютого 2006 р)
http://observer.sd.org.ua/news.php?id=8731


Хай Буде!

Ігор Каганець,
директор Інституту метафізичних досліджень Перехід-IV editor1@perehid.org.ua
(044) 460-30-21
(096) 451-55-15
Володимир Щербина,
вчений секретар журналу нової еліти "Перехід-IV" sinara@i.com.ua
www.perehid.org.ua
http://observer.sd.org.ua

якщо хтось надумався піти, то пишіть в аську 306843325

--------------------
Хочеш миру....?
.....готуйся до війни!

Смерть кацапам і жидам - вихід із кризи

Смерть однієї людини - Трагедія,
Смерть тисячі - Катастрофа
Смерть мільйона - Статистика



Следующая жемчужина. Интервью Стеценка в 2006-м, в бытность кандидатом от УНА:


http://observer.sd.org.ua/news.php?id=8940
Кирило Стеценко (УНА-УНСО): «Пора міняти труби. Бо весною може рвонути...»
11:17 2.03.2006
24 лютого на 5-му телеканалі у програмі «Новий час» відбулась розмова з Кирилом Стеценком (Українська Національна Асамблея).

Вона почалася з провокативного запитання: «Стан у країні – це наслідок діяльності патріотів чи непатріотів?» Інтерактивні телеглядачі відповіли: а) наслідок діяльності патріотів - 10%; б) наслідок діяльності непатріотів - 90%. А що каже Кирило Стеценко?

Кирило Стеценко

Патріотизм – це почуття, яке принципово відрізняє людину від тварини. Патріотизм реалізує одну з базових духовних потреб – потребу в належності до спільноти (див. піраміду потреб Абрагама Маслова). Почуття причетності до нації розбудовує в душі опору, яка сягає далеко за межі власного Ego, відновлює нескінченний ланцюжок зв’язків з предками і нащадками, вводить душу в коловорот Вічності та наближає її до Бога.

Чому пересічний українець соромиться своїх національних почуттів? Чому він так некритично переймається „мудрістю” фарисеїв? Адже їхній світогляд принципово заперечує будь-яку щиру віру і чесну дію. Вони блазнюють: „Патріотизм – це останнє сховище для негідників”. Вони глузують: „На патріотах завжди робилася політика”. В чому ж вони хочуть переконати нас? В тому, що добро є злом? В тому, що неправда перемагає? Кому це вигідно?

Успішні суспільства, нації й держави завжди досягали перемог, якщо використовували патріотизм як найпотужніший двигун історії та найсильніший магніт для згуртування нації. Ця сила подібна до кіски барона Мюнхгаузена, за яку він сам себе витягнув з багнюки. Чи не так діяла Японія після 2-ої Світової війни? Адже не маючи ні нафти, ні газу, ні вугілля, ні металу, ні лісів, ні орних земель вони всього за 20-30 років вивели свою економіку на 2 місце у світі. Вони навіть почали виштовхувати американців з їхнього власного ринку автомобілів і побутової електроніки. Як вони це зробили? Патріотизм, віра, воля і чітка організація.

Під час Помаранчевої революції Україна піднялася з колін. Люди повірили в силу Правди, знайшли власну Гідність, відчули солодкий дух Свободи. Українці вперше після сотень років принижень і ганьби почали знов пишатися тим, що вони українці. Нас почали поважати у світі. З нас почали брати приклад. Що ж сталося потім? Чому ми знову лежимо долілиць? Куди ж поділася сила?

Сила не пропала. Духовна революція триває й далі. Світогляд людей швидко міняється. Але влада колективної безвідповідальності гальмує все. Держава стає пародією на саму себе. Ліберальна демократія завмерла у ступорі. Конституційна реформа народжує суспільство паралельних світів, які не здатні узгоджуватися між собою. Демагогія заміщує будь-які принципи політики. Політика уособлює злочинність. Руйнація стає лавиноподібною. Що далі?

А далі - Сонячна революція – духовне перетворення, яке пошириться і на політичну систему. Горизонталь абсурдної боротьби перетвориться у вертикаль порядку. Республіка Третього Гетьманату повертає родову пам’ять і здоровий глузд. Шлях нагору відкриває дорогу молодим політикам і менеджерам. Адже молоде вино не наливають у старі міхи. Персональна відповідальність і чітка структура управління зроблять владу керованою та ефективною. Так діяв, наприклад, перший президент незалежного Сінгапуру Лі Кван Ю, який за короткий час перетворив маловідому країну на чергове економічне диво – на четвертого азійського Тигра.

Отже, актуальний стан в Україні – це наслідок діяльності патріотів чи непатріотів? Мабуть найчесніший, найрозумніший та найенергійніший патріот потрапляючи у жорна владної машини починає там в’язнути наче муха на липучці. А може це схоже на лід, що застиг у трубах Алчевського водогону? Значить пора міняти труби. Бо весною може рвонути...

Демократия в ступоре, гетьманат, персональная ответственность, родовая память, четкая структура... как это трогательно. Интервью датировано мартом 2006-го года. В декабре Нацрада рассмотрела его проект "Стратегии культуры Украины".

Если вам интересно больше почитать про "Третий Гетьманат" и "Солнечную революцию", прошу:
сокращенная версия
подробная версия